Вівторок, 25 вересня 2018

mizhhirya chust perechin svaljava tjachiv volovets irshawa berezniy vinogradiv rachiv berehovo muka4evo uzh horod

Виготовлення  візи в Міжгір’ї чеські та польські. Звертайтеся за тел.: 0990888640 або 0979971742

Loading...
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

На сайті 927 гостей та відсутні користувачі

1536840961 a2fef1bba5f05ab44e05d025e5397e63592a0046

Пісенний конкурс "Євробачення" в 2019 році відбудеться в Тель-Авіві. Про це повідомляється на офіційному сайті конкурсу, передає УНН.

В Ізраїлі прийняли остаточне рішення щодо міста-господаря наступного "Євробачення". Пісенний конкурс відбудеться в Тель-Авіві.

На проведення конкурсу також претендували Єрусалим та Ейлат.

Окрім того, були визначені дати основних подій конкурсу. Півфінали відбудуться в Тель-Авіві 14 та 16 травня, а фінал - 18 травня.

Як повідомляв УНН, у Лісабоні на арені Altice у фіналі 63-го пісенного конкурсу "Євробачення-2018" перемогла представниця Ізраїлю.

Джерело: УНН

Євробачення: стали відомі правила голосування для українців

У другому півфіналі музичного конкурсу Євробачення, який пройде завтра Україна не може голосувати за свого представника. Про це повідомляє УНН з посиланням на сайт конкурсу.

Голосувати в другому півфіналі можна за допомогою SMS-повідомлень або в мобільному додатку Eurovision App.

Кількість SMS з одного номера не повинна перевищувати 20-ти.

Лінії для голосування будуть відкриті протягом 15 хвилин після завершення всіх 18-ти виступів.

Щоб проголосувати, надсилайте SMS на номер 7766 з текстом: ХХ, де ХХ – порядковий номер учасника.

Номери для голосування:
01 – Норвегія
02 – Румунія
03 – Сербія
04 – Сан-Марино
05 – Данія
06 – Росія
07 – Молдова
08 – Нідерланди
09 – Австралія
10 – Грузія
11 – Польща
12 – Мальта
13 – Угорщина
14 – Латвія
15 – Швеція
16 – Чорногорія
17 – Словенія
18 – Україна

Тариф за SMS (всі мережі GSM) на території України – 5,00 грн з ПДВ. Додатковий збір до ПФ – 7,5%. Лише для повнолітніх.

Нагадаємо, у португальскому Лісабоні завершився Перший півфінал 63-го міжнародного пісенного конкурсу “Євробачення-2018”. За результатами голосування до фіналу музичної першості пройшло 10 учасників. 

Стали відомим імена 10 учасників, які за результатами голосування потрапили до грандфіналу музичної першості, який відбудеться 12 травня. Серед них:

Eugent Bushpepa (Албанія) з піснею “Mall”;
Mikolas Josef (Чехія) з піснею “Lie to Me”;
Ieva Zasimauskaitė (Литва) з піснею “When We’re Old”;
Netta (Ізраїль) з піснею “TOY”;
Elina Nechayeva (Естонія) з піснею “La Forza”;
EQUINOX (Болгарія) з піснею “Bones”;
Cesár Sampson (Австрія) з піснею “Nobody But You”;
Saara Aalto (Фінландія) з піснею “Monsters”;
Ryan O’Shaughnessy (Ірландія) з піснею “Together”;
Eleni Foureira (Кіпр) з піснею “Fuego”.

Нагадаємо, другий півфінал Євробачення в Лісабоні відбудеться в четвер, 10 травня, під час якого виступатиме представник України MELOVIN. За нинішніми прогнозами букмекерів, українець вийде у фінал — він наразі на 4-му місці у своєму півфіналі. При цьому представниця Росії Юлія Самойлова у рейтингу букмекерів на 11-му “непрохідному” місці. А фінал пісенного конкурсу, за результатами якого буде обрано переможця, стартує в суботу, 12 травня. 

Великдень-2018: що символізують кольори писанок

Перед святом Великодня більшість господинь готують святкові писанки. Деякі розмальовують яйця складним орнаментом, а деякі люблять фарбувати в один колір. Щоб визначитися з тим, які кольори будуть переважати у фарбуванні писанок, важливо знати, що вони символізують.Українські Новини розповіли про значення різних кольорів, що використовуються для прикрашання великодніх писанок.

Найдавніший колір – червоний – має багато значень, символізує добро, радість життя, надію. Червоне яйце означає Воскресіння, жертовність і небесний вогонь, а також пролиту за людей кров Спасителя.

Жовтий є символом небесного світила, тепла, врожаю, зелений – весняного пробудження природи, надії і життя. Блакитний означає небо, повітря, чистоту, здоров'я, а бурий і коричневий – землю і її особливу силу.

У чорного кольору також є багато значень. Чорний колір є символом потойбічного світу, ночі, невідомості і таємничості. Крім того, чорний означає нескінченність життя людини, продовження існування після смерті.

Зелений колір символізує надію, весняне пробудження природи і життя.

Коли на писанках поєднують такі кольори, як білий і чорний, це означає повагу до предків і святість.

Використання безлічі кольорів для розмальовування писанки символізує відкритість і побажання любові, сімейного щастя.

Писанки темних відтінків писали спеціально для проводів. За допомогою них висловлювали повагу до померлих.

 

22 лютого на 81-му році життя помер доктор філологічних наук, професор, академік Сюсько Михайло Іванович.
Народився 29 травня 1937 р. в с. Голятині Міжгірського району Закарпатської області в селянській сім’ї.

У рідному селі закінчив семирічку, а в 1955 р. – Міжгірську середню школу. Протягом 1955 – 1960 рр. навчався в Ужгородському державному університеті, отримавши тут кваліфікацію вчителя української мови та літератури. Після закінчення університету два роки (1960 – 1962) працював учителем та завучем Голятинської середньої школи. Потім (1962 – 1965) навчався в аспірантурі при кафедрі української мови рідного університету. Далі – робота в Ужгородському університеті на різних посадах: проф. Сюсько М.І., пройшовши шлях від асистента до професора, працював тут заступником декана, завідувачем підготовчого відділення (1971 – 1977), п’ять років (1987 – 1992) був деканом філологічного факультету. З вересня 1993 р. до січня 1999 р. (два строки повноважень) очолював спеціалізовану вчену раду Д.15.01.03 із прав захисту докторських та кандидатських дисертацій з українського мовознавства. З 1992 р. завідувач кафедри української мови. З 1992 до 2006 року завідувач кафедри української мови УжНУ. Упродовж 2007 року працював у Закарпатському державному університеті, де очолював кафедру філологічних дисциплін. З вересня 2009 року  очолював кафедру філологічних дисциплін у Мукачівському державному університеті. Був членом Ради Закарпатського крайового товариства “Просвіта”.

ПрофесорізМіжгірськогорайону

    Лицар розвитку української мови не на рівні політиканства, а правильної і чіткої науки Михайло СЮСЬКО радував нас в Ужгородському університеті, в уже вельми далекі роки, вмінням переконати, цікаво подати мовознавчі  явища, а не відбарабанити свої години, щоб мати «справну цифру» у відомості про зарплатню. Така ж промовиста й філігранна його монографія, видана 2014 року  («Гражда») під егідою Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ «Питання сучасної української літературної та живорозмовної мови» (Вибране). У цьому виші М.Сюсько високопродуктивно працює в останні роки і дійшов тут до світлої поважної дати — 80-річчя. Саме стільки виповниться цій прекрасній людині 29 травня. Здоровити ювіляра буде весь Карпатський край, на теренах якого ним учинено чимало добра, витримана життєва лінія без угодовства перед «лицарями» виключно міщанських цінностей.

Народився Михайло Сюсько в Голятині на Міжгірщині, а душею — з України.

Михайло Іванович — доктор філологічних наук, заслужений працівник освіти України, не один рік — завідувач кафедри української мови Ужгородського національного університету.

Скільки сил було віддано величній царині духовності, та сповна відчувається ним і багатьма — недарма. Чисельні вихованці, завдячуючи йому, понесли в широкий світ багаті враження і про свій факультет, і глибокі знання рідної мови — такої начебто простої, але, при заглибленні в неї, одної з найскладніших у світі. Як і наші люди, вона часто-густо беззахисна перед іншомовними впливами, і лише філологи ладні найперше берегти її для прийдешнього часу.

Кафедра української мови  дитя і мати

 

Воно й насправді так. Очолюєш її — то мусиш по-батьківському опікуватись її проблемами, а коли працюєш над тією чи іншою проблемою сучасної української літературної мови — то схиляєш голову перед тими великими можливостями, які зі щедрістю дарує ця кафедра.

Філфак у структурі Ужгородського національного — один із найстаріших, бо існує з 1945-го. Сама кафедра як окремий підрозділ факультету також діє з того ж далекого 1945-го. Спочатку, щоправда, вона називалася кафедрою українського мовознавства.

Перший її завідувач — І.Чередниченко. Потім, якщо бути співзвучним хронології, С.Бевзенко, Й.Дзендзелівський, І.Сабадош. Михайло Сюсько очолив її з 1992 року. Якийсь час він керував і Спеціалізованою радою із захисту кандидатських і докторських дисертацій.

Професор М.І.Сюсько активно працює як ономаст (дослідник імен. — В.З.), а також у межах комплексної теми кафедри: «Історія української літературної мови та мовознавства на Закарпатті в загальноукраїнському контексті». Цікавими є його публікації «Мовознавчі зацікавлення В.Гренджі-Донського» (1999), «Мовний світ О.Духновича: живорозмовна і книжна стихії в творчості письменника» (2001), «Демонічна лексика в спадщині Володимира Гнатюка» (2002), «Євмен(ій) Іванович Сабов: 145-річчя з дня народження літературознавця і фольклориста (1859-1934) (2003) та інші. Науковець має чимало окремих видань — «Займенник у говорах Закарпатської області» (1968), «Взаємовідношення власних і загальних імен (зооніми і апелятиви) в українській мові» (1985), «Статус зоонима в онимической системе: ономасиологический аспект» (1988) та інших.

Як у східних єдиноборствах, так і в філології — майстер неможливий без учнів. Тому й не дивно, що і професор Сюсько підготував шістьох кандидатів наук.

У викладацькому повсякденні зазвичай веде спецкурс «Традиційні і сучасні погляди на природу власного імені», а також, звісно ж, дисципліни спеціалізації — «Методика лінгвістичного аналізу тексту», лекційні та практичні заняття з основного курсу «Сучасна українська літературна мова».

 

Приворотзілля вчительки Заворотньої

 

Тоді ще не Михайло Іванович, а просто Михайлик народився 29 травня 1937 року в селі Голятині Міжгірського району. Татко Іван — хлібороб. Ще в той час  змушений був індивідуально інтегруватися в Європу, шукаючи тривіального заробітку, щоб прогодувати родину. Працював у Льєжі (Бельгія) на шахті, Італії, Боснії. В 1948 році на 54 році життя не витримав постійного надриву — помер. Бо й під час війни був у фашистському трудовому таборі. Та навіть німці, побачивши хиткий стан його здоров’я, відпустили. Вони, дітвора, пасли худобу, а батько якраз повертався звідти, хилитаючись віл вітру. Тільки й зміг промовити:

—Я прийшов умирати.

—Коли минуло мені дванадцять — то залишилися ми з мамою без батька, — розповідає Михайло Іванович. — Мої брат і сестра померли в тринадцять і дванадцять літ. Я їх не пам’ятаю. Є ще два брати. Жили ми дуже бідно. Мама Гафія працювала в колгоспі. В 1962 році померла на 68-му році життя. У рідному селі я закінчив семирічку, а в 1955-му — Міжгірську середню школу. Там учила нас української мови вчителька Заворотня. І як учила! Чоловік її був прокурором, сама вона — східнячка. Слухати її можна було, не переслухати. Тому й пішов по школі в Ужгородський державний університет і отримав відтак кваліфікацію вчителя української мови та літератури, як і Заворотня. Жаль, що час стирає дещо з пам’яті. Навіть імені її не пам’ятаю. А тільки її лице, і як вона говорила. І яка незвична була в порівнянні з нашими жінками. Не шкодую, що відмовився навчатися в Хустському педагогічному училищі, куди було вступив, бо мав після семирічки свідоцтво з похвальною грамотою. Та потім на все життя придалися, хоч і не з Хуста взяті,  перші педагогічні задатки, які посіяв ще у початкових класах Михайло Траль, котрий ще й так гарно грав на скрипці. І каліграфія тоді була. І я, немовби після неї, в житті старався рівно виводити кожну «літеру» своїх вчинків і навіть думок, які, втім, знаходяться нарівні з учинками. Бо людина відповідальна за кожне слово своє. Як уголос мовлене, так і в умі. Тепер, на жаль, телевізор часто цілими днями аж тріскає від пустої балаканини… Говоріть так, любі друзі, як ми колись каліграфічно вчилися писати. І все зміниться у вас і навколо вас.

 

Кафедра української мови  не тільки констатація мовних явищ

 

Після аспірантури Михайло Іванович Сюсько пройшов шлях від асистента до професора, працював на рідному філологічному факультеті заступником декана, завідувачем підготовчого відділення (1971-1977), п’ять років (1987-1992) був деканом. Із вересня 1993 року до січня 1999-го (два строки повноважень) очолював Спеціалізовану вчену раду Д.15.01.03 із прав захисту докторських та кандидатських дисертацій з українського мовознавства. З 1992 року завідував кафедрою української мови.

Кандидатську дисертацію на тему: «Система іменних частин мови у говорах Закарпатської області» М.Сюсько захистив ще в 1969 році у Львівському університеті, а докторську «Сучасна українська народна зоонімія (Зоонімікон українців району Карпат)» — у червні 1991 року в Новосадському університеті колишньої Югославії. Доцент із 1974 року, професор з 1995 року, а з грудня 1993-го — академік АН Вищої школи України (відділення філології та мистецтвознавства).

Крім згаданих на початку праць, професор із чистогірної Міжгірщини підготував до друку два лінгвістичні атласи та словник зоонімів українців району Карпат, забезпечив до трьох десятків офіційних відгуків на автореферати кандидатських і докторських дисертацій, виступав офіційним опонентом.

У межах кафедри професор Сюсько координує роботу, пов’язану з експертизою дисертацій, очолює комплексну міжкафедральну наукову тему: «Історія української літературної мови та мовознавства на Закарпатті в загальноукраїнському контексті». Водночас він і член редколегії цілого ряду наукових видань, окремі з яких зареєстровані ВАКом України як провідні фахові. Професор також і редактор цілої низки монографічних видань.

Нині, найчастіше через аспірантуру, професор Михайло Сюсько готує кандидатів наук. Дев’ятеро успішно захистили дисертації. Згідно з угодою про співпрацю, забезпечував наукове керівництво й аспіранта з університету ім. М.Бела (Банська Бистриця, Словаччина), а в 1998 році був науковим консультантом докторантки з Мічиганського університету (США), яка працювала тоді в Україні над виконанням теми: «Лінгвістична антропологія (на матеріалі східнослов’янських мов)».

Під його безпосереднім керівництвом як завідувача кафедри за останні роки роботи там викладачі кафедри підготували та видали понад двадцять різних методичних посібників, в тому числі й з грифом Міносвіти і науки. Завдяки особистим зусиллям М.Сюська, протягом останнього часу кандидатські дисертації захистили восьмеро осіб. Більшість із них уже самі давно працюють на посадах доцентів та викладачів кафедри, а також у інших навчальних закладах у системі вищої школи.

За багаторічну діяльність в університеті та значний внесок у розвиток освіти на Закарпатті, підготовку науково-педагогічних кадрів для народного господарства професор Михайло Іванович Сюсько неодноразово відзначався. У червні 2000 року йому присвоєне звання «Заслужений працівник освіти України», в грудні 2002 року нагороджений знаком «Відмінник освіти України», а з жовтня 2005 року він — заслужений професор Ужгородського національного університету.

…Тепер М.Сюсько на лаврах не спочиває. Постійний труд —  майже практичне кредо сина Верховини. Тому самовіддано працює в Закарпатському угорському інституті імені Ференца Ракоці ІІ. Готує повсякчас нових лицарів сучасної української літературної мови, щоб Україна в світі була представлена не носіями суржику, не невігласами, а сучасними фахівцями.

 

Василь ЗУБАЧ.

Курйоз дня: Закарпатський «праздничний» словник створили хлопці з Мукачева (ФОТО)

 

Студія свят «Мохіто», побувавши на безлічі закарпатських святкувань створила спеціальний словник.

Весілля, хрестини, День народження. На всіх закарпатських святкуваннях можна почути цікаві, а  подекуди незрозумілі, слова. Щоб краще розуміти один одного і з метою підняття настрою, творча група «Мохіто» створила спеціальний словник.

Проект знайшов успіх серед  користувачів соціальних  мереж. Наразі перша серія (33 слова) вже закінчена і почалась друга. Хлопці розташовують слова в алфавітному порядку, причому не нехтуючи буквою «И» (в українській мові слів на цю літеру не існує).  В закарпатському варіанті саме на "и" починається слово "Инстаграм" -

Нагадуємо, нещодавно хлопці повернулися з Братислави, де взяли участь у гумористичному стендап-фесті.

 

Мukachevo.net
Сьогодні відзначають Міжнародний день рідної мови

Сьогодні, 21 лютого, відзначають Міжнародний день рідної мови (International Mother Language Day). Це свято було встановлено з метою розвитку різних мов і культур. 

Міжнародний день рідної мови був встановлений 17 листопада 1999 року Генеральною конференцією ЮНЕСКО. Відзначати його почали з 2000 року щорічно, дата – 21 лютого.

Генеральна Асамблея ООН в резолюції оголосила 2008 рік Міжнародним роком мов, а 2010 – Міжнародним роком в ім'я зближення культур.

Дата для цього дня – 21 лютого, була вибрана не випадково і пов'язана з подіями, що відбулися більш ніж півстоліття тому в Дацці (столиця Бангладеш). У 1952 році студенти вийшли відстоювати свою рідну мову бенгалі, вимагали визнати її однією з державних мов країни. Студенти були вбиті поліцейськими в цей же день.

Наразі у світі існує близько шести тисяч мов. Проте, за оцінками ЮНЕСКО, половина з них зовсім скоро можуть втратити останніх носіїв.

Кожна мова унікальна і відкладає особливий відбиток на його носіїв.

У 2003 році Генеральний директор ЮНЕСКО сказав: "Чому стільки уваги приділяється рідній мові? Тому що мови становлять неповторне вираження людської творчості в усьому його розмаїтті. Як інструмент комунікації, сприйняття і роздумів, мова також описує те, як ми бачимо світ, і відображає зв'язок між минулим, сьогоденням і майбутнім. Мови несуть сліди випадкових зустрічей, різні джерела, з яких вони насичувалися, кожна згідно зі своєю окремою історією. Рідні мови унікальні в тому відношенні, яким вони накладають відбиток на кожну людину з моменту народження, наділяючи її особливим баченням речей, які ніколи насправді не зникнуть, незважаючи на те, що згодом людина оволодіває багатьма мовами. Вивчення іноземної мови — це спосіб познайомитися з іншим баченням світу, з іншими підходами".

У День рідної мови у багатьох країнах проводяться заходи, спрямовані на те, щоб викликати повагу до всіх народів і мов, а також привернути увагу до проблеми їх зникнення.

Loading...

ФОТОРЕПОРТАЖ

ОСТАННІ НОВИНИ

Анекдот дня

Одна жінка викликала слюсаря:
- Розумієте, – каже, – у мене щось
з шафою сталося. Як по
вулиці трамвай пройде, двері злітають
з петель. Може, петлі підварити треба
або зміцнити, або взагалі замінити?
Слюсар зняв туфлі, заліз в шафу і став
чекати трамвая, щоб зрозуміти,
в чому ж тут справа. Звісно, в цей час
заходить чоловік. бачить чоловічі
туфлі, відкриває двері шафи – а там дядько.
- Ти що тут робиш, падлюка ?!
- Не повірите – трамвая чекаю!

IMG 20180524 WA0000

IMG 20180524 WA0001

Публікації

Loading...

Ми в соц. мережах

Останні коментарі

  • These pills can't only increase the penile size, but also help you wwill get stronger and firmer ...

    Детальніше...

     
  • Having the right production company is likely to be extremely important for this process today.

    Детальніше...

     
  • Hеllo to every one, since I am ɑctually keen of reading tһis blog's pos to bе updated daily. Ιt ...

    Детальніше...

     
  • Go NHL refpafzl.host/.../30619-NHL ...

    Детальніше...

     
  • Thus, it needs to be consumed each day as a way to gain from vitamin C. when doing take all the tim on ...

    Детальніше...

     
  • Ⅿy brother recommended Ι might like this website. He was entirely rіght. Tһіs post truly made my day.

    Детальніше...

     
  • Some people from sleeping at 1 o'clock each day to 9 every day, although time was enough, but while there ...

    Детальніше...

     
  • Прикро, що Україна опустилася нижче Гондурасу. Сучий Вальцман наєбав народ, бо обіцяв, коли стане ...

    Детальніше...

     
  • ой. кого я бачу. михайло михайлович.

    Детальніше...

     
  • Зазвичай цінники під товаром це перше, друге на ціннику не видно найменування товару (це ціна на інший ...

    Детальніше...

     
  • Доскакались, здобулы! Слава Синдрому Дауна!

    Детальніше...

     
  • проститутка

    Детальніше...

     
  • Дай Боже отцю Євгенію, його сім'ї,родині, Божої благодаті.Це священник від Бога.Хай всі священослужител ...

    Детальніше...

Справи призначені на сьогодні

Mihgirjraysud

Прогноз погоди

Каталог
сайтів України

український каталог