Понеділок, 16 липня 2018

mizhhirya chust perechin svaljava tjachiv volovets irshawa berezniy vinogradiv rachiv berehovo muka4evo uzh horod

Виготовлення  візи в Міжгір’ї чеські та польські. Звертайтеся за тел.: 0990888640 або 0979971742

Loading...
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

На сайті 487 гостей та відсутні користувачі

Бджоли вміють плакати - вони розуміють, коли їхня сім'я вимирає, розповідають пасічники. При цьома матка гине останньою: вона тримається доти, доки живе хоч частина її бджіл.

Нині багато пасічників по всій Україні спостерігають, як у розпал медоносного сезону їхні бджолосім'ї гинуть. І земля під їхніми вуликами вкривається тільцями мертвих комах.

BBC News Україна досліджувала, що відомо про ймовірні причини цього мору.

"Ви чули, як плачуть бджоли? Ось цей звук - це гул тривоги. Вони приречені", - каже Олександр Карауш, пасічник із села Червоне в Долинському районі Кіровоградської області. Справді, замість напористого, пронизливого бджолиного гудіння чуємо слабкий жалісливий гул.

"Вони знають, що загинуть", - додає бджоляр. Він займається цією справою 33 роки, але таке бачить уперше.

бджолиImage captionОлександр Карауш вважає, що причина мору бджіл у пестицидах

На його пасіці з 250 вуликів постраждали близько половини бджолиних сімей. Пік мору припав на кінець травня. Схожа ситуація на багатьох інших пасіках в цьому районі, а також у сусідньому Криворізькому. Там постраждали, за даними прокуратури, 1500 сімей. Але реальна цифра, як твердять пасічники, рази у чотири вища.

За оцінками Союзу пасічників України, у травні-червні в Україні загинули від 20 до 40 тисяч бджолосімей, тоді як торік за весняно-літній сезон бджолярі по всій країні втратили у десятки разів менше - близько однієї тисячі сімей.

За щонайскромнішими підрахунками, українська економіка втратила через це 50 млн грн. Точних даних не має ніхто, зокрема через те, що багато бджолярів не звертаються до офіційних структур після мору на своїх пасіках.

"Легше назвати область, де бджоли масово не гинули, аніж де це відбувалося й відбувається. Не було таких випадків у Закарпатті, бо там гори, а отже, немає такого товарного виробництва, суцільних сільськогосподарських площ", - зауважує Володимир Стретович, голова Спілки пасічників України.

Україна в сумному тренді

В останні десятиліття у світі спостерігається "синдром руйнування бджолиних колоній (сімей)". І Україна стала ще одним місцем на карті, де він прогресує.

Науковці та практики сходяться на тому, що у винними можуть бути високотоксичні пестициди (засоби захисту рослин), кліщі вароа, вірусуні інфекції, зміни клімату.

Пестициди або безпосередньо отруюють льотних бджіл, що приносять пилок до вуликів і заражають молодих комах, або ж ослаблюють їх. І те, і друге закінчується загибеллю комахи.

Втім, як наголошують експерти, масово бджоли гинуть здебільшого через збіг одразу кількох негативних факторів.

бджолиКопирайт изображенияAFPImage captionУ сучасному світі бджоли масово гинуть від отруєнь пестицидами, від кліщів та вірусних інфекцій

У Криворізькому та Долинському районах пасічники пов'язують бджолині смерті з високотоксичними пестицидами китайського виробництва, які застосували місцеві агрофірми.

Закон "Про бджільництво" зобов'язує виробників використовувати лише препарати, внесені в державний реєстр пестицидів та агрохімікатів, дозволених в Україні.

У цьому реєстрі можна знайти понад 140 засобів, що завозяться з Китаю. Пасічники говорять, що дорожчі німецькі й французькі хімікати є безпечнішими для їхніх бджіл. Таких також чимало в згаданому переліку.

BBC News Україна з'ясувала, що Державна екологічна інспекція в Дніпропетровській області перевіряла ТОВ "Христофорівське". Саме цей державний орган має повноваження проконтролювати, чи мав постачальник пестицидів ліцензію, чи правильно зберігали хімікати і, головне, які саме з них використала агрофірма.

Перевірка виявила, що це підприємство закуповувало інсектициди Альфа-Супер, Престо, протруйник Метакса. Всі ці засоби захисту рослин внесені в загаданий реєстр. Вони виробляються в Китаї.

"Чи винне саме ТОВ "Христофорівське"? Це суперечливе твердження. Вони найбільше підприємство на тих територіях, орендують великі площі, але є багато одноосібних фермерів із полями в 15, 20, 100 га. Хто саме застосовував хімікати, від яких загинули бджоли, дуже складно визначити", - cказала в коментарі BBC News Україна Інна Великород, начальник відділу державного екологічного нагляду Держекоінспекції в Дніпропетровській області.

У цій же інспекції у Кіровоградській області нам повідомили, що також проводили перевірку через загибель бджолосімей. Виявили порушення в зберіганні пестицидів, за що винні заплатили штраф у 170 грн. Саме стільки передбачено українським законодавством.

У коментарі BBC News Україна агроном ТОВ "Христофорівське" Віктор Сукач заявив, що відповідь на питання, чи могли їхні пестициди потруїти бджіл, дасть слідство.

У Криворізькому районі відкрили в зв'язку з цим кримінальне провадження. У сусідньому Долинському, де пасічники теж постраждали, цього не зробили, попри їхні звернення.

Віктор Сукач також переконаний, що бджолярі самі винні в своїх проблемах: не мають документів на власні пасіки, розташовують їх там, де це не дозволено.

Втім, усі пасічники, з якими BBC News Україна спілкувалася на цих територіях, кажуть, що працюють офіційно не одне десятиліття.

бджолиКопирайт изображенияAFPImage captionДеякі пасіки в Україні перетворилися цього літа на бджолині кладовища

Хоч в Україні і є державний реєстр дозволених пестицидів, сама його наявність ще не означає, що питання справді врегульоване.

"Сьогодні фермерів здебільшого не контролюють стосовно використаних ними засобів захисту рослин, тому вони в своїх діях керується дешевизною препарату, а не тим, які саме засоби захисту рослин є офіційно зареєстровані та якісні", - пояснює Олексій Лосєв, науковець, директор з розвитку бджільництва ТОВ Beеhiеv.

За його даними, якщо якісний зареєстрований препарат коштує, скажімо, 200 доларів, то така ж кількість його замінника - 20 доларів.

"Маємо таку картину сьогодні через те, що аграрії насамперед шукають низьку собівартість. При цьому контроль шкідливих залишків у виробленій продукції: у насінні, зерні, плодах - відсутній", - наголошує Олексій Лосєв.

Дозволити чи заборонити?

бджолаКопирайт изображенияUNSPLASH

Коли йдеться суто про пестициди та їхній можливий вплив на бджіл, в Україні існує достатньо державних органів, які мають повноваження їх контролювати. Інша справа, наскільки ефективним є цей контроль, коли він таки здійснюється. Контрольні функції нині є розпорошеними між різними інституціями.

Так, перелік дозволених пестицидів визначає міністерство екології та природних ресурсів. Умови їхнього зберігання та ліцензії перевіряє Державна екологічна інспекція, підконтрольна цьому відомству. А вплив на людей та тварин, зокрема й бджіл, перевіряє Держпродспоживслужба, підконтрольна Мінагрополітики.

Зрештою, коли трапляється складна форс-мажорна ситуація, як-от у Криворізькому районі, різні органи займаються лише окремими фрагментами історії, а цілісної картини не знає ніхто. Крім того, таке розпорошення функцій дає змогу перекладати відповідальність на когось іншого.

BBC News Україна надіслала запит Держпродспоживслужбі щодо результатів їхніх перевірок, зокрема аналізів проб рослин та бджіл, однак відповіді поки що не отримала. Саме цей орган може допомогти встановити причинні зв'язки між хімічними речовинами, смертю медоносних комах та обробленими рослинами.

Бджолярі самотужки також відправляли проби до київських лабораторій. Ті не виявили шкідливих речовин.

У ЄС, усвідомивши складність проблеми, вирішили їй запобігати, а не реагувати лише на наслідки. У квітні цього року там просто заборонили найбільш отруйні для бджіл пестициди - неоникотиноїди. До того протягом п'яти років там діяла тимчасова заборона цих хімічних речовин, і тривали наукові дослідження.

Вони підтвердили, що існує стійкий зв'язок між руйнуванням бджолиних колоній та використанням таких пестицидів.

бджолиКопирайт изображенияGETTY IMAGESImage caption"Наші бджоли вмирають" - напис на плакаті, який тримають учасники акції проти використання пестицидів, у французькому Леоні, 7 червня 2018 року

"Ми припускаємо, що заборонені в ЄС препарати могли потрапити через кордон як контрабанда до сусідньої України, де такого регулювання й контролю немає, а натомість панує гонитва за швидким прибутком", - каже Володимир Стретович. Втім, щоб довести це, потрібне масштабне розслідування.

Одне з можливих рішень проблеми - гармонізація українського законодавства з європейським. Це означатиме заборону неоникотиноїдів та інших найбільш токсичних засобів захисту рослин і в Україні.

Тим часом, українські пасічники рахують збитки. Згодом збитків зазнають і місцеві аграрії. Якщо бджоли вимиратимуть так швидко й далі, українські поля й сади нікому буде запилювати.

Отруюються й гинуть не лише бджоли, а й інші перетинчастокрилі комахи, що запилюють рослини.

У довшій часовій перспективі це може призвести до того, що фермери не зможуть в потрібній кількості виробляти чимало продуктів.

Приміром, у 2013 році магазин мережі Whole Food в американському штаті Род-Айленд прибрав зі своїх полиць усю продукцію, виробництво якої залежить від запилення комах. З 453 товарів зникли 237, зокрема яблука та кабаки.

Повідомити пасічникам - зберегти бджіл

Ще одна важлива проблема - це як саме обробляють поля. Український закон зобов'язує агровиробників повідомляти пасічникам у радіусі 10 км від угідь не пізніше, ніж за три доби про дату обробки, препарат, ступінь та строк дії його токсичності. Робити вони це мають у ЗМІ.

Розприскувати пестициди закон довзоляє лише у вечірні та ранкові години. Якщо надворі холодно й хмарно, це можна робити вдень.

бджолиImage captionЗберегти пасіку під час обробки полів можна, якщо закрити вулики чи вивезти їх. Агрофірми зобов'язані попереджати бджолярів про свої роботи

Пасічники у Криворізькому районі кажуть, що їх не поінформували.

"Агрофірма ТОВ "Христофорівське" обробляла поля рапсу 23-24 травня без попередження. Вони не попередили ні сільради, ні пасічників про те, що буде обробка полів", - розповідає Ілля Покулевський, бджоляр із села Червоне.

Це підтверджують і в Держекоінспекції. "Там просто заколотили хімікати, вивезли їх, обробили поля. Крім того, умови їхнього зберігання не відповідали санітарним нормам", - зауважує Інна Великород.

На запитання BBC News Україна про те, чому не попередили пасічників, представник агрофірми Віктор Сукач відповідає риторично: "Ви уявляєте, що таке оповіщення в засобах масової інформації чи не уявляєте? В якому засобі? Районному, обласному, республіканському?"

Поняття "республіканські ЗМІ" використовувалося в Україні лише в радянські часи. У сучасному світі застосовуються онлайн-технології для своєчасного інформування пасічників про обробку полів.

В Україні їх теж почали запроваджувати. Зареєстровані на сервері фірми відзначають місця обробки угідь на карті. Після цього пасічники отримують автоматично смс-повідомлення про час і місце цих робіт.

Зрештою, бджоли масово гинули цьогоріч у більшості областей України. Отже держава, науковці, пасічники, правоохоронці мали б спільно дошукуватися більш глобальних причин комашиного мору, ніж порушення процедур використання пестицидів на локальному рівні.

"Мертві бджоли - це провісники більш глобального екологічного неблагополуччя. Наступного року отруєними можуть виявитися вже й овочі, фрукти, вода, ґрунти", - наголошує Тетяна Сушко, виконавчий директор Спілки пасічників України.

Поки що так глибоко й стратегічно цю проблему в Україні не розглядають.

Непоправні втрати: загинули троє бійців із Закарпаття, ще дев’ятеро поранені

За уточненою інформацією, у п’ятницю (6.07) в ході навчань на Рівненському полігоні загинули троє військовослужбовців 15 окремого гірсько-піхотного батальйону (один офіцер і двоє бійців), який входить до складу 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади й базується в Ужгороді. 

Ще дев’ятеро військовослужбовців (двоє офіцерів, а також рядові, солдати та старші солдати) поранені й доставлені в госпіталь. 

Двоє із загиблих – мешканці Ужгорода, один – мешканець Перечинського району.

Як уже повідомлялося, Геннадій Москаль підписав розпорядження про оголошення на Закарпатті Дня жалоби у зв’язку із загибеллю бійців 15 окремого гірсько-піхотного батальйону. 

В суботу, 7 липня, на будинках державної влади, органів місцевого самоврядування, державних установах, підприємствах та організаціях Закарпатської області буде приспущено Державний прапор. Крім того, установам та організаціям незалежно від форми власності рекомендовано скасувати проведення розважально-концертних заходів, повідомляє прес-служба Закарпатської ОДА. 

Громадянин Грузії ударив ножем відвідувача монастиря на Закарпатті

У Тячивському районі Закарпатської області громадянин Грузії ударив ножем відвідувача. Про це повідомляє прес-служба прокуратури Закарпатської області, передає УНН.

“Слідчим суддею Тячівського районного суду задоволено клопотання прокуратури та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою громадянину Грузії, який на території монастиря в с. Грушево, Тячівського району вдарив ножем закарпатця”, — йдеться у повідомленні.

Встановлено, що 31-річний підозрюваний розпочав сварку з потерпілим, у ході якої безпричинно вдарив його ножем в ногу.

Іноземцю вже оголошено про підозру за ч. 4 ст. 296 (хуліганство, із застосуванням вогнепальної, холодної зброї).

20100902134927Третій місяць у високогір’ї Карпат триває літування – період, який вівчарі з отарами проводять на полонинах. А це майже півроку: з квітня до пізньої осені. Там вони випасають худобу, роблять сири. Як виглядає сучасне вівчарство, та до чого тут депутати – наша газета напросилася в гості до тих, хто пильнує овець у горах.

«Мокрий лягаєш, мокрий встаєш»

Майже дві сотні овець щойно повернулися з полонини. За день пастухи зі стадом долають 20 км гірськими масивами. І так щодня: тут нема ні вихідних, ні свят. На заваді не стоїть і погода, яка в горах змінюється часто.

Вівчар Микола Лазоряк про умови роботи та обов’язки говорить так: «коли дощ, гримить, то складно. Бо тяжко, мокрий. Мокрий лягаєш, мокрий встаєш. Сушишся слабо, нема часу. А я для того тут, аби’м їх, овець, сокотив (беріг – прим. ред.), аби вони не губилися, аби їх звірка не кивала (не чіпала. – ред.), другі аби не крали, бо є такі люди, що крадуть овець, шашлики роблять. І ми для того є, аби робили сир, аби вони собі пасли, аби файні були, чисті, ситні, аби не були худі».

Літні канікули по-особливому

Микола на літуваннях третину свого життя. Тож по півроку проводить високо в горах, поки родина внизу, у селі, за 40 км звідси. Досвідченому вівчареві допомагають 14-річний Іван Ворохта і 13-річний Павло Юрак. Хлопці вже освоїли всі етапи роботи.

Наймолодший із місцевих вівчарів – Павло. Про своє життя на полонині розповідає спокійно, ніби нічого дивного в такому способі нема: «Прокидаюся рано, в пів на четверту ранку веду овець до струмка, коли дою, коли мию відра, сири робимо, лягаємо о дев’ятій вечора. Робимо хоч дощ, хоч сонце. – Скільки місяців ви тут проведете? – Три місяці».

Павло вівчарює із 9 років. На літніх канікулах хлопець не сидить за ґаджетами і не ганяє з м’ячем, а випасає отару. За цей час юні пастухи зароблять до 10 тисяч гривень кожен. Ці гроші й можливість підготуватися до школи, й придбати омріяний велосипед, й підмога в багатодітній родині. У Павла ще четверо братів і сестра. «Сам захотів, чи батьки попросили вівчарювати? – питаю юного вівчаря. – Сам захотів! – Чому? – Полюбилося». Павло зі свого класу єдиний, хто саме так, на полонинах і з вівцями, проводить літо.

Побут у вівчарській хатині мінімальний. Усі вигоди надворі. Колибу у високогір’ї продовжують добудовувати. Вона тут, на висоті півтори тисячі метрів над рівнем моря, де нема доріг, зв’язку й електроенергії, з’явилася 10 років тому. Тоді, щоб поставити дерев’яні стіни та накрити дахом, довелося дві години виносити всі будматеріали і шифер на плечах.

Прошу старшого Івана показати, як виглядає колиба зсередини: «Живем так, як обично, як всі вівчарі, на нарах спимо. – Важко так ночувати? – Так собі, трохи важко, трохи ні. То привично, но привикнути треба. – А чому ти вирішив вівчарювати? – Бо я люблю худобу».

Жіноча справа

На рівних із чоловіками десяток років вівчарює й Галина Лазоряк. Розповідає, у цій справі окремих жіночих обов’язків немає: «Часто буваю, по два місяці не схожу вниз даже. Я все роблю, можу зробити сир, можу зробити вурду. Можу відпустити вівчаря додому і остатися замість вівчаря. Всьо я можу. Всьо-всьо я можу. – Не страшно лишатися тут самій? – Нє, це, я вам кажу, це для мене життя, я дихаю вільніше тут».

Робота з вівцями вимагає дотримання правил та режиму. Якщо вівці достатньо не напасуться, то й молока дадуть мало.

Під стелею вже висять кілька марлевих клунків із сиром. Його зробили ще зранку з вранішнього удою. Іван хоч і працює на полонині другий рік поспіль, а процес виготовлення сиру вже знає добре: «Молоко спочатку доїмо, зціджуємо через смерекове гілля, потім до молока додаємо кляґ, він згущує молоко, з нього виходить сир. Масу, що залишилися після відбору сиру, виливаємо в котел і ставимо на ватру, на вогонь, робимо вурду».

Вівчарство під  наглядом «депутата»

Подбати про кошару та вівчарів має «депутат по полонинах». Так гуцули називають тих, кому довіряють власних овець, відправляючи їх навесні в гори. «Депутата» люди обирають самі. Юрій Лазоряк відповідає за порядок на полонині Балцатул Рахівського району. Чоловік каже, «депутатство» на полонинах – це традиція, так повелося з діда-прадіда. Цих звичаїв у справі дотримуються і в 21 столітті.

За догляд кожної вівці селянин сплачує 180 гривень за сезон літування. Натомість депутат має свої обов’язки перед людьми. Пан Юрій пояснює просту арифметику у вівчарській справі: «Ми зобов’язані їм (людям) дати 9 кг сира і 3 кг вурди. Це на одну вівцю. Незважаючи на те, скільки хто пригнав овець. Таке, наприклад, як би ви пригнали 10 овець, то порахуйте, 90 кг сира і 30 вурди ми вам зобов’язані дати. Якщо ні, інакше в комітет дають люди (усміхається). Комітет – то міська рада. І там уже розбираються».

Питаємо в «депутата» про дітей, які проводять літні канікули не вдома, а високо в горах. Пан Юрій каже, у дітей є бажання заробити і бажання займатися цією справою: «це ще дякувати Богу, що в них ще є таке бажання, бо зараз комп’ютери, ноутбуки, телефони, гульки, куриво, бари – ніхто не хоче робити. Це просто чудо, що такі хлопці є».

Вівчарі не відмовляються і від допомоги, дозволяють приїжджим гостям і туристам самостійно доїти овець. До речі, їх доять тричі на день. З кожної вівці отримують півлітра молока, у найкращому випадку 700 мл, усе залежить від віку та стану вівці.

Туристка Юлія вперше вирішила спробувати сили у доїнні овець і робить висновки: «Треба бути ніжною (усміхається), бережно ставитися до овечки, любов треба, а силу не треба. Акуратно. – Чи виходить з першого разу? – Вийшло! Так пахне молоко! Це здоров’я, карпатське здоров’я».

Не відмовилися б вівчарі і від державної допомоги, бо всі витрати з утримання отари лягають на плечі горян. А жити в умовах, де нема роботи, складно. За весь час вівчарювання, а це вже більше десятка років, пан Юрій не пригадує, щоб отримав від держави бодай копійку, хоча дотації обіцяли.

Щойно вівчарі подоїли овець, у горах різко змінилася погода і пішов дощ.

«Депутат» полонини Балцатул Юрій Лазоряк уже наостанок ділиться з нами жорстким принципом життя високо в горах: «Тут нема хворих: тут є живі і мертві (усміхається). Тут нема, що ти хворий, температура або нога болить, я сьогодні не йду або я не буду з вівцями випасати. Поганого настрою не буває. Взяв одну таблетку і вперед!»

Уже завтра вівчарі знову продовжать давню традицію – прокидатися перед світанком і вести отари на полонини.

http://zakarpatpost.net/

30 big

 

 

 

 

 

 

25.06.2018 близько 20:00 під час проходження туристичного маршруту поблизу г. Великий Верх Міжгірського району втратили орієнтир місцевості громадянки 1997 та 1996 років народження, обидві проживають в м. Москва.

О 21:25 їх знайдено та супроводжено до туристичного центру Пилипець. 

Для проведення пошуково-рятувальних робіт залучалось ГПРВ Н.Ворота, інформує У ДСНС України у Закарпатській області. 

Цього тижня на Закарпатті очікують хмарну погоду.

 

Кожного дня на усій території області синоптикиі прогнозують короткочасні опади у вигляді дощу, граду або снігу. 27-28-го червня проходитиме фронтальна зона, тому місцями в області очікують грози.

 
Викрадений в Німеччині автомобіль знайшовся на Закарпатті (ФОТО)

Автомобіль марки «БМВ», який був викрадений у Німеччині, виявили учора прикордонники Мукачівського загону. Іномаркою 2010 року випуску прямувала через пункт пропуску «Вилок» 46-річна громадянка Угорщини. 

Під час заходів прикордонного контролю на автівку спрацювала база даних Інтерполу.

З"ясувалось, що даний автомобіль на початку травня 2018 року був викрадений на території Німеччини.

По даному факту поінформовано чергового Укрбюро Інтерполу в м.Києві. Водія та автомобіль передано співробітникам Нацполіції, інформує прес - служба Мукачівського прикордонного загону.

Викрадений в Німеччині автомобіль знайшовся на Закарпатті (ФОТО)
Loading...

ФОТОРЕПОРТАЖ

ОСТАННІ НОВИНИ

ПОПУЛЯРНІ НОВИНИ

Анекдот дня

Одна жінка викликала слюсаря:
- Розумієте, – каже, – у мене щось
з шафою сталося. Як по
вулиці трамвай пройде, двері злітають
з петель. Може, петлі підварити треба
або зміцнити, або взагалі замінити?
Слюсар зняв туфлі, заліз в шафу і став
чекати трамвая, щоб зрозуміти,
в чому ж тут справа. Звісно, в цей час
заходить чоловік. бачить чоловічі
туфлі, відкриває двері шафи – а там дядько.
- Ти що тут робиш, падлюка ?!
- Не повірите – трамвая чекаю!

IMG 20180524 WA0000

IMG 20180524 WA0001

Публікації

Loading...

Ми в соц. мережах

Останні коментарі

  • To determine internal swelling is difficult enough, therefore, consequently, they influence the body ...

    Детальніше...

     
  • hello!,I rеally lіke yojr writing ѵery a ⅼot! percentage we communicate extra аbout yоur post on AOL?

    Детальніше...

     
  •  
  • Υour style iѕ so unique iin comparison tο other folks I've read stuff fгom. Many thanks for posting wһen ...

    Детальніше...

     
  • yoս're іn realitry a good webmaster. Ꭲhе web site loading speed iѕ incredible. It sort օf feels tɑt yoս ...

    Детальніше...

     
  • Very goid website yoᥙ hаvе heгe bᥙt I wwas curious aƄߋut іf you қnew οf any community forums that ...

    Детальніше...

     
  • If some ᧐ne wishues expert ᴠiew regarɗing running a blog аfter that i prpose һim/her tо visit tһis ...

    Детальніше...

     
  • Dⲟ уou have a spam issue on thiѕ site; Ι also am a blogger, and Ι was wanting tto know your situation ...

    Детальніше...

     
  • Hey! This post could not be wгitten any better! Reading thгough tһis post reminds me of my previоսs oom ...

    Детальніше...

     
  • Представляем женский журнал: Passion.ru — онлайн-журнал для женщин | Passion.ru

    Детальніше...

     
  • Remarkable! Its genuinely remarkable piece ᧐ff writing, Ӏ hɑve ɡot muⅽh clear idea concerning from ...

    Детальніше...

     
  • WOW jսѕt ᴡhat I ԝas ⅼooking fοr. Came here by searching f᧐r міжгір’я Αlso viisit mʏ web-site; cheap rs ...

    Детальніше...

     
  • hell tһere ɑnd thank you for your infоrmation – I've ԁefinitely picked սp something new from rigһt ...

    Детальніше...

Справи призначені на сьогодні

Mihgirjraysud

Прогноз погоди

Каталог
сайтів України

український каталог